Багато людей в дитячому віці перехворіли на вітряну віспу. Але хвороба не проходить безслідно. Вірус, який її спровокував, супроводжує людину все життя в латентній формі і ніяк не турбує. Але іноді, через десятиліття, активізується з новою силою у вигляді герпесу зостер.

Особливості захворювання

Герпес зостер – вірусно-інфекційна патологія, що характеризується болючою висипом на шкірі, яка супроводжується ураженням нервових закінчень. Збудником є вірус вітряної віспи Varicella zoster (варіцелла зостер). Від грецького означає ремінь – область поразки схожа на слід від ременя. У медичній практиці частіше зустрічається назва патології оперізувальний лишай.

Численні дослідження показали, що заражені вірусом герпесу 90% населення всього світу. Налічується понад 100 різновидів патогена, але тільки 8 із них вражають людський організм. Вірус вітряної віспи, який провокує однойменну патологію і лишай, відноситься до третього типу герпесвируса. Але його наявність в організмі не означає обов’язкове виникнення хвороби. Збудник не виявляє активність при сильній імунного захисту організму.

 

За статистикою кожен 15 чоловік з 100 000 після 60 років хворіє на оперізуючий лишай. У більшості випадків патологія переноситься 1 раз у житті, після чого формується стійка захист. Однак, у 2% з нормальним імунітетом і 10% з імунодефіцитом можливе повторне зараження.

Вірус третього типу проникає в організм через слизову оболонку дихальних шляхів або кон’юнктиви, далі по кровоносній та лімфатичній системі поширюється по всьому організму, викликає вітряну віспу. Вірус мігрує вздовж чутливих нервових волокон до клітин спинних ганглій, де й залишається. Достовірних причин його активації не виявлено і донині. Вважається, що цьому може сприяти вихід вірусних частинок з нейронів.

Причини розвитку патології:

  • вік від 50 років;
  • низька імунний захист;
  • стресові ситуації;
  • трансплантація органів;
  • травми;
  • переохолодження;
  • захворювання органів кровотворення;
  • оперативні втручання;
  • імунодефіцитний стан (ВІЛ, СНІД);
  • онкозахворювання;
  • радіотерапія;
  • виснажливі умови праці;
  • хронічні патології.

Вірус відрізняється високою контагіозністю (з легкістю передається). Шляхи зараження – повітряно-краплинний (при розмові, чханні, кашлі, поцілунки), побутовий (користування спільними предметами побуту), вертикальний (від матері дитині).

Симптоматика


Впровадження в здоровий організм вірусу герпесу зостер вперше (найчастіше в дитинстві) провокує розвиток вітряної віспи, яка супроводжується гіпертермією, слабкістю, герпетичної висипом по всьому тілу.

Діти переносять хворобу набагато простіше, ніж дорослі. У середньому клініка проходить вже через тиждень, виробляється довічний імунітет від віспи. Але вірус залишається в організмі і при сприятливих умовах активується у вигляді оперізуючого лишаю.

 

Одним з перших проявів позбавляючи є виникнення свербежу, больових відчуттів, поколювання на ділянці шкірного покриву, за який відповідає уражене нервове закінчення. Підвищується температура тіла, фіксується загальне нездужання, відбувається порушення сну. Це продромальний період. На 2-3 добу з’являється червоні плями в болючих місцях. Ще через кілька днів утворюються папули, наполняющиеся ексудатом (рідиною). Набувають вигляду бульбашок, які через 1-2 дні лопаються, на їх місці з’являються виразки. Після того як ерозії підсохли вони покриваються корочками. Протягом 10-14 днів все заживає. На місці ураження спостерігається тимчасова пігментація.

Важливо! До моменту появи кірочок існують найвищі ризики зараження.

Герпетична висип при типовому перебігу виникає на одній стороні тіла по ходу нервових стовбурів.

Локалізація везикул залежить від форми патології:

  • Міжреберна – поразка по ходу нервових закінчень.
  • Офтальмическая вражає очноямкову гілка трійчастого нерва — так з’являється характерний висип на обличчі, носі, очах. Існує високий ризик пошкодження рогівки ока, виникнення постгерпетичній невралгії.
  • Вушна вражає ганглії лицьового нерва, діагностується синдром Рамсея Ханта, при якому відбувається параліч мімічних м’язів, асиметрія рота, вуха. Висипання локалізуються в ротоглотці, зовнішньому слуховому проході. Часто супроводжується втратою слуху, дисфункцією смакових рецепторів.

Найбільш небезпечний герпетичний лишай менингоэнцефалитической форми, яка схожа з міжреберної, але з характерною клінікою ураження головного мозку (цефалгия, нудота, запаморочення, пропасниця). Часто закінчується смертю (у 60% випадків), інвалідністю.

Атипові форми:

  • Міхурово утворюється внаслідок зливання декількох груп везикул.
  • Некротична характеризується ураженням глибокого шару шкірного покриву, при якому приєднується бактеріальна інфекція. Висип довго не проходить, а на місці ерозій залишаються шрами. Діагностується у літніх людей, у хворих з виразковою хворобою, цукровим діабетом.
  • Геморагічна — везикули наповнені кров’янистою рідиною. Також залишає за собою рубці.
  • Генералізована – висипання по всьому тілу з двох сторін.

Найлегшою формою вважається абортивну, при якій папули не перетворюються в пухирці. Патологія практично не супроводжується больовим синдромом, наступає швидке одужання без ускладнень. У медичній практиці протягом таке зустрічається вкрай рідко.

Особливістю перебігу герпесу zoster є больовий синдром, який виникає на фоні порушення роботи нервових клітин. Іноді болю можна порівняти з ураженням електричним струмом. Найчастіше пацієнти скаржаться на пекучі, тупі болі, що посилюються при термічному і механічному контакті. А не проходять больові відчуття після загоєння ран – поширений наслідок хвороби.

Прогнози та можливі ускладнення

У подавляемом більшості випадків оперізувальний лишай має сприятливий прогноз. В середньому протягом місяця фіксується повне лікування з подальшим формуванням стійкого імунітету від хвороби. Рецидиви трапляються порушення імунологічної реактивності (ВІЛ, СНІД, гепатит, рак). У таких пацієнтів захворювання протікає набагато складніше – висип виникає не на другий день, а протягом тижня, починають підсихати ерозії тільки після місяця.

Герпес зостер на обличчі може залишати після себе рубці, каламутніє рогівка ока, погіршується зір і слух, іноді виникає параліч.

Найбільш серйозні ускладнення можуть розвиватися на тлі неправильного, несвоєчасного лікування, ускладненого паралельним прогресуванням інших патологій – менінгіт, енцефаліт, вірусна пневмонія, гепатит, поперечний мієліт, міокардит, артрит.

Провідне місце серед негативних наслідків займає, так звана, постгерпетична невралгія – порушення чутливості нервових закінчень в місцях висипів, яке супроводжується больовими відчуттями на тривалий час (кілька місяців, а то й років). Діагностується частіше в літніх пацієнтів з великими зонами ураження.

Діагностика

При появі герпетичного висипання лікаря не складно поставити діагноз, але в продромальний період діагностика ускладнюється через загальної симптоматики – ознаки сильної інтоксикації, різкі болі, підвищення температури.

 

Проводиться диференціальна діагностика від пики, простого герпесу, екземи, вітряної віспи.

Лабораторні дослідження показані в основному дітям з імунодефіцитним станом, немовлятам, при атипових і тяжких формах перебігу хвороби.

У якості лабораторних методів використовують мікроскопічний аналіз на наявність вірусу, мазок з ротової порожнини, аналіз ексудату з бульбашок, бактеріологічний посів, тест на антитіла групи lgM, рівень lgG anti VZV.

Лікування

Оперізувальний герпес закінчується одужанням протягом 2-4 тижнів навіть при відсутності терапії. Але яскраво виражена симптоматика змушує хворих перейматиметься питанням – як лікувати зостер. Схема ефективного лікування хвороби існує. Основні терапевтичні мети — полегшення симптоматики, стимуляція імунітету, прискорення процесу одужання, попередження розвитку ускладнень.

Лікування герпесу зостера в неускладнених випадках проводитися амбулаторно. Обов’язковій госпіталізації підлягають пацієнти з ураженням очей, головного мозку. Термінової медичної допомоги потребують пацієнти з герпетичною висипкою — діти до року, вагітні, люди похилого віку, люди з тяжкими порушеннями імунної системи, онкологічними хворобами.

При виникненні симптомів необхідно звернутися до невролога або дерматолога. Лікувати герпес зостер повинен тільки компетентний лікар.

Ефективна схема лікування ґрунтується на комплексному підході. Застосовуються різні групи препаратів – противірусні, протизапальні, знеболювальні та протисудомні, антигістамінні, антидепресанти. Крім медикаментозної терапії важливий прийом вітамінів, підтримання імунітету, дотримання певної дієти.

Противірусні препарати

Дана група лікарських засобів застосовується для місцевого (крем, гель, мазь) і системного (таблетки, капсули) впливу.

Системне використання здатне знизити обсяг висипки, ефективно ліквідує тяжкі симптоми.

Препарат Дозування, м Режим прийому (по 1 таблетці/раз на день) Курс лікування, днів
Ацикловір 0,8 4 7-10
Валацикловір 1 3 7
Фамцикловір 0,5 3 7-10

Місцево використовуються кошти Ацикловір, Зовіракс, Панавир у фазі почервоніння шкірних покривів, при появі пухирців (до утворення ерозій). Наносяться тонким шаром на уражені місця 5 разів на добу протягом 5-10 днів.

Пригнічує розмноження і поширення вірусу Гипораминовая мазь (5%), на основі екстракту обліпихи крушіновідной.

Якщо оперізувальний лишай увійшов в гостру фазу, терапія проводиться шляхом внутрішньовенного і внутрішньом’язового введення препаратів.

Протизапальні, знеболювальні та протисудомні препарати

Ліки групи здатні зняти запалення, позбавити від гіпертермії, знизити больові відчуття. Застосовуються: Диклофенак, Ібупрофен, Кетопрофен, Напроксен, Аспірин, курс лікування становить в середньому 5 днів.

 

З метою усунення нейропатичних болів одночасно з знеболюючими призначають антиконвульсанти (протисудомні) – Прегабалин, Габапентин.

При постгерпетичній невралгії ефективні засоби з капсаїцином (Нікофлекс, Камфоцин, Эспол, Матарен плюс), дія яких ґрунтується на подразненні нервових закінчень.

Для купірування сильному болю призначають препарати, діючою речовиною яких є амантадин сульфат (Амантадин, Мідантан, ПК-Мерц).

У разі нестерпних больових відчуттів використовують новокаїнові блокади.

Інші лікарські засоби

Антигістамінні препарати застосовуються системно (Лоратадин, Діазолін, Кларитин) та місцево (Фенистил) — знімають набряклість, почервоніння, викликає вірусом свербіж, печіння в місцях ураження.

У вкрай рідкісних випадках для зняття сильного запалення, свербіння при важкому протягом герпесу зостера на ряду з протизапальними засобами застосовуються кортикостероїдні мазі (Гидрокартизон, Пимафукорт). Через свою токсичність (гормони провокують безліч побічних ефектів) призначаються короткими курсами.

При приєднанні бактеріальної флори необхідні антибіотики, лікують різні інфекції (Джозамицин, Амоксицилін, Тетрациклін).

Позитивний вплив на стан пацієнта мають антидепресанти (Гептор, Гербион Гіперікум, Циталон) при постгерпетичній невралгії.

 

Протистояти вірусній атаці організму допомагають імуномодулюючі засоби на основі інтерферону (Віферон, Лаферобіон, Генферон).

Після утворення ерозій на шкірі рекомендується використовувати місцеві антисептики – наносити кілька разів на день (Хлоргексидин, Мірамістин, Фукорцин).

Призначення вітамінів та дієтотерапія

Рекомендується пропити вітамінний курс (Мульти-табс, Вітрум), який допоможе відновити імунітет, збільшити опірність організму до хвороб. В схему терапії можуть включити ін’єкції вітамінів В1, В6, В12.

Не менш важливим є дотримання дієти. З раціону необхідно виключити смажені, жирні, солоні, консервовані страви, алкогольні напої. Збагатити щоденне меню кисломолочними продуктами, свіжими фруктами і овочами, горіхами. Корисні для пацієнтів з герпесом зостера – білі сорти м’яса, морепродукти, крупи, бобові, зелений чай з малиною, лимоном, морквяний сік.

Якщо відсутні симптоми менінгіту, то підтримують достатній питний режим (1,5 літра за день).

Протягом лікування хворому показаний постільний режим, заборонено мочити область висипань, розчісувати і здирати бульбашки.

Важливо! Самолікування оперізувального лишаю суворо заборонено. При неадекватній терапії здатні розвинутися серйозні ускладнення.

Народні засоби

Як доповнення до медикаментозної терапії після попередньої консультації з лікарем можна застосовувати деякі народні засоби.

Полегшити стан і зменшити вираженість симптомів допоможе відвар калини, гречаної крупи, шипшини (приймати всередину). Висипання обробляються настоєм ромашки, м’яти перцевої, кори дуба, безсмертника.

Екстракт ехінацеї активізують імунітет.

Профілактика

Проти виникнення хвороби розроблена спеціальна жива вакцина Zostavax, яка допомагає організму виробити імунітет до варіцелла зостер. Застосовується у дорослих людей, не перехворіли в дитинстві вітрянкою, і старше 60 років не залежно від того чи хворіли раніше (ризик розвитку хвороби збільшується з віком). Застосування цього препарату широко поширене в США. У Росії можна зробити щеплення в платних прищепних кабінетах.

 

Дослідження показали, що ін’єкція захищає від вірусу 50% вакцинируемых. У решти, якщо хвороба розвинулася, то протікає в легкій формі і без наслідків.

Вакцина в більшості випадків переноситься легко, іноді фіксуються місцеві реакції, втому, м’язовий біль. Рідко — слабкі ознаки оперізувального лишаю, набряк, свербіж у місці уколу. Вкрай рідко – анафілактичний шок.

Не проводиться при імунодефіцитах, під час вагітності, в період противірусної терапії від герпесу зостер. Також протипоказана пацієнтам з активним туберкульозом, гепатитом, цирозом печінки, лейкемію, лімфомою і рак, що вражає кістковий мозок.

Якщо в дитинстві людина перехворів вітряною віспою, то вірус живе в організмі. Необхідно не дати йому проявити активність знову. Єдиний вірний шлях – підтримка імунітету на належному рівні.

Рекомендації по підвищенню захисних сил організму:

  • здоровий активний спосіб життя;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • збалансоване вітамінізоване харчування (особливо важливі вітаміни А, В, Е, С, D, Р);
  • повноцінний відпочинок;
  • уникання нервового перенапруження;
  • своєчасна терапія всіх патологій.

Корисно давати організму помірні фізичні навантаження, здійснювати тривалі прогулянки на свіжому повітрі, при цьому уникати тривалого перебування на сонці.

Герпес зостер – дуже неприємне захворювання, що супроводжується сильними болями. Своєчасне, правильне лікування допоможе швидше вилікувати хворобу, сформувати організму стійкий імунітет на все життя. При перших же ознаках рекомендується звернутися до лікаря за кваліфікованою допомогою.